Бог сотворив світ прекрасним і досконалим. Кожен рік, який нам дарований у ньому, має чотири пори року, кожна з яких по-своєму гарна.  Та  найочікуванішою для людей була і є весна. Життя весною воскресало  у повному розумінні цього слова.

       Прихід весни – це завжди пробудження не тільки для природи, але і для людини. Символічним є, мабуть, і те, що саме навесні ми святкуємо одне з найбільших християнських свят – Воскресіння Христове.
      «За Україну, Боже, молюся, щоби воскресла, як Ти воскрес!» – саме під такою назвою днями пройшов  позакласний виховний захід в ЗОШ I-III ступенів с. Шебутинці,  який організували та провели вчителі географії Полонка Н.М. та початкових класів Тимчук Н.В. зі своїми вихованцями – учнями 2 і 6 класів.
     Зміст заходу мав велике пізнавальне й виховне значення. Адже діти, вивчаючи історію свята Пасхи, паралельно знайомилися з історією нашої держави, яка наразі переживає найважчі моменти з часів своєї незалежності.
        Учні –другокласники  були дуже активними учасниками свята: у національних костюмах виконали народний танець        «Подоляночка»  під слова пісні «Зеленая весняночка пишно йде»,  під час сценки «На Стрітення» розповіли про громові свічки, запалюючи які проказували слова: «Запалимо свічки, щоб горіли, щоб вогняні блискавиці, щоб гучні громовиці наших осель не спалили», пригадали, як колись напередодні Пасхи діти грали в гру «Вербич», розповіли про писанку  як атрибут Великодня.

       Шестикласники підготували цікаві розповіді-повідомлення про весняний цикл свят. Зокрема, про Обрітення та Сорока святих мучеників, коли в рідні краї повертаються з вирію птахи. Господині, чекаючи їх, пекли жайворонків та роздавали дітям, щоб росли здоровими й щасливими. Саме таких пташок на захід спекли учениці Тимчук О.  та Козак А. разом зі своїми бабусями, цими жайворонками пригостили всіх присутніх. Про день «Теплого Олекси» учасники дізнались цікавого те, що саме в цей день пасічники виносили бджіл на пасіку після зимівлі. А в свято Стрітення Господнього зима, за народними уявленнями, зустрічається з літом. В церквах відбуваються богослужіння.

       Захопюючою була розповідь про свято Благовіщення, яке приходить 7 квітня, адже в цей день не можна було нічого робити,  господарі за прикметами визначали погоду,  врожайним чи ні буде рік, дівчата починали водити перший весняний хоровод – кривий танець.

     А найголовнішим святом весни, звичайно, є Великдень або Воскресіння Христове. Власне в цей день, як думають етнологи, святкують перемогу сонця над темнотою, життя над смертю, весни над зимою. В цей день воскрес Ісус Христос. Саме це свято зачаровує своєю красою і поетичністю найбільше.

        Щирі дитячі слова не залишили байдужими і батьків, які були присутні на святі, адже кожен батько і мати  мріють  про щасливе та мирне майбутнє своєї дитини у рідній країні, на своїй землі, де людина є повноцінним господарем у своїй державі.
Спілкуючись з присутніми на заході,  вчителі  неодноразово звертали увагу на цінність життя кожної людини, повагу одне до одного та взаємодопомогу у складних ситуаціях, бо ж ми усі – одна міцна українська родина.
       На завершення свята  прозвучали слова молитви,  одними з рядків якої були  звернені з  надією слова до Бога: «За Україну, Боже, молюся, щоби воскресла, як ти воскрес!».

Галак О.В., вчитель української мови й  літератури ЗОШ І-ІІІ ступенів с.Шебутинці