З нагоди 200-річчя з Дня народження Великого Кобзаря 2014 рік в Україні оголошений роком Тараса Шевченка.

         В  дошкільному навчальному  закладі №1 «Веселка» м.Сокиряни  вже доброю традицією стало вшанування цього видатного поета, художника, письменника, істинного патріота своєї країни.

         І ось, 4 квітня, завітавши до Країни Мультляндії, малята потрапили в далеке минуле, в ті часи, коли в сім'ї кріпаків народився хлопчик, якого назвали Тарасиком. Діти дізналися як пройшло його знедолене, сирітське дитинство, але, не дивлячись на це, він не втратив, Богом даний, талант. Шевченко любив свій рідний край та з великим теплом описував красу української природи.

         Малята середньої групи Пліщук Єльвіра, Руснак Оля, Гладка Даша з захопленням читали вірші поета «Думи мої, думи», «Садок вишневий», «Стоїть гора високая». За допомогою слайдів малюки заглянули в стару садибу Великого Кобзаря, в якій створено музей, і ознайомились з давнім селянським побутом.

         Діти старшої групи №1 Іванова Аня, Бацько Софія, Кордулян Сашко прочитали вірші. Малята молодших груп з цікавістю слухали виконання, та, з ще більшою цікавістю, потім дивились мультфільм, створений за сюжетом цього твору.

         Вихованці старшої групи №2 теж старанно готували свій виступ. Демчаков Андрій читав вірш «Встала весна», Панько Максим – «І виріс я на чужині», Гладкий Марік – «Борітеся, поборите», а потім всі разом виконали пісню, на слова Шевченка «Зацвіла в долині червона калина», яку супроводжували грою на музичних інструментах.

         Що Т.Г.Шевченко – відомий поет, автор «Кобзаря», діти знали з минулих років та з попередніх занять, що він ще й художник, зробили для себе відкриття переглядаючи мультфільм із серії «Уроки тітоньки Сови». Дошкільнята познайомились з малюнками Тараса Григоровича, які були виконані як простим олівцем, так і фарбами у різні роки життя.

         Талант Т.Г.Шевченка зробив його видатним і знаним не лише на батьківщині, а й по всьому світі.

         У нашій країні увічнюють пам'ять Тараса Шевченка зводячи пам’ятники, називаючи вулиці, навчальні заклади, бібліотеки.

         Діти пригадали, що в Сокирянах теж є вулиця Шевченка, а ще стоїть пам’ятник Великому Кобзарю, до якого, дітей середньої та старших груп, привели на екскурсію вихователі.

         Квіти, покладені малятами до підніжжя пам’ятника, є символом невмирущої людської пам’яті та любові до українського генія.