|
Другий Спас — це свято Перетворення Спаса нашого — Ісуса Христа, що відзначаємо 19 серпня. Він же — яблучний Спас, найважливіший із трьох.
Преображення Господа нашого Іісуса Христа стало видимим явленням Царства Божого на землі. За церковними переказами, на горі Фавор апостоли Петро, Іоанн і Яків стали свідками величі та слави свого Господа та Учителя. Оповитому сяйвом Спасителю явилися два пророки: Мойсей та Ілля. У цей момент апостол Петро вигукнув: «Наставнику! Добре нам тут бути; зробимо три намети: один тобі, один Мойсею та один Іллі». Коли він ще говорив, усіх осяяла світла хмара і з неї почувся голос: «Це Син Мій улюблений; Його слухайте». Святі апостоли побачили в просвітленому обличчі Господа і водночас досконалої Людини два єства, «незлитно і нероздільно» сполучені в єдиній іпостасі. На горі Фавор всім людям була показана висока істина про втіленого Бога Слова.
У народі Преображення має назву Яблуневий Спас, адже у цей день звершується освячення яблук та інших плодів. Ця традиція бере свій початок ще в Старому Заповіті, де євреї приносили в жертву Богу перші плоди землі.
В християнстві традиція освячення отримала більш глибокий богословський зміст. Згідно вчення Церкви, Божественною благодаттю, яка проявилася на горі Фавор під час Преображення Христа, освячується не лише тіло людини, а й уся природа, що її оточує.
Здебільшого родина урочисто сідає за стіл після повернення із церкви. Яблука під час цього святкового обіду найкраще смакують зі свяченим медом.
Цього дня поминають померлих родичів. Це третій день протягом року, коли забуті покійники можуть вийти на землю. Боятися цієї події не треба, просто треба вчасно поминати померлих, згадувати їх добрим словом — і в цьому разі вони ніколи живих людей не турбуватимуть.
За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи. Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
Зі святом Спаса пов'язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, на ниві ставлять «Спасову бороду» — останні незжаті колосся, які просто на полі урочисто зав’язуються червоною стрічкою і яким приноситься в жертву хлібина. Цей обряд має також назву Велесової, або Дідової Бороди. До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому — ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс — «щоб не випадало з голови волосся».
Народні прикмети:
Прийшов Спас - бери рукавиці про запас.
Минув Спас - держи кожух про запас.
До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
Як у Спасівку будуть великі вітри, то зима буде з віхолами та лютими морозами .
Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це віщує ранню осінь.
Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде.
Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо спекотно - січень морозяний.
Якщо антонівка вродила - наступного року хліб уродить.
Пройшов Спас - пішло літо від нас.
|
